Під Крутами сніг і пронизливий вітер

У січні ридає, голосить, гуде;

 Шукає могили, де воїни-діти

На вічнім спочинку…

З пісні

Цього року виповнюється 100 років  Крутянського бою, який став для українського народу легендою, прикладом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежну Україну.

У  Прислуцькому  НВК  «ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ»  філії Новоселицької ЗОШ І-ІІІ ступенів   учень  9 класу  Лащ  Віталій  презентував  дослідницьку роботу  «Крути-символ національної честі»,яка зайняла І місце у І етапі Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт, присвячених Шевченківським дням, у номінації «Історія України і державотворення».                                                                                                        

Бій відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути між Бахмачем та Ніжином під час наступу на Київ більшовицьких військ. Боєм керував сотник армії УНР А. Гончаренко, у ньому взяли участь чотири сотні 1 Киїівської юнацької школи ім. Б. хмельницького та перша сотня Студентського куреня січових стрільців (116-130 вояків), 20 старшин. На озброєнні мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд-гармату на залізничній платформі. Їм протистояла багатотисячна армія військ більшовицької Росії у супроводі артилерії та бронепоїзду. Єдиний командир студентського куреня сотник Омельченко звернувся до юнацтва: «Вже нам ,товариші, не вертати на Україну, послужимо вже всі ненці, поляжемо за неї.»

І всі поклялись… Три дні боролися і полягли на чорному полі смерті…

В результаті бою  обидві  сторони понесли значні втрати. При відступі одна чота(взвод) Студентської сотні потрапила в полон, 27 студентів і гімназистів були розстріляні. Втрати українського війська становили 250-300 вояків, 10 старшин. Бій під Крутами затримав московську навалу і дав змогу Українській Центральній Раді укласти договір з центральними державами у Бересті і повернутися до Києва. Українська Народна Республіка відстояла себе як самостійна держава. Попереду були нові випробування визвольної боротьби…

19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі в Києві відбувся похорон юних борців за вільну, незалежну Україну. Співав студентський хор під керівництвом О.Кошиця.

Ми живемо у складний час, коли віддзеркалюються події минулого – коли триває АТО, коли ми знову змушені протистояти російській агресії.

Історична пам’ять про героїчні події минулого консолідує українське суспільство. Ми переможемо російську агресію, об’єднаємо Україну і спільними зусиллями перетворимо її  на сильну європейську державу.          

Станемо справжніми патріотами – свідомими українцями: політиками, адміністраторами, управлінцями… А як буде потрібно – воїнами-захисниками рідної землі, як мій тато – Лащ Віктор Людвикович, учасник АТО, який у наш складний час стоїть на захисті і побудові рідного дому – України.

Я з татом – Лащом Віктором Людвиковичем  -учасником АТО.

Пошук

Погода в Полонному

Святковий календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Корисні посилання

 

Снимок

 

hoipo

 

nus

metod portal

press